Сім’я на ранніх, найбільш важливих для розвитку особистості етапах її життя є спочатку єдиною, а потім - однією з найбільш важливих соціальних груп, до якої особистість людини залучена. На думку вітчизняних дослідників (Е. Ейдемілер, В. Юстицькій; А. Захаров; О. Бодалєв, М. Обозов, В. Столін), сфера стосунків у сім’ї являє собою джерело багатьох ускладнень, напруження, хронічних конфліктів та, врешті-решт, глибоких психологічних проблем. Виділяються такі напрямки дослідження батьківського виховання як: вивчення структури сімейного виховання (В.М. М’ясіщев, А.І. Захаров, А.С. Співаковська, А.Я. Варга, Е.Т. Соколова, В.В. Столін, О.О. Бодалєв); типи і тактики сімейного виховання (А.Е. Лічко, Е.Г. Ейдемілер); вплив способів впливу і типів сімейного виховання (А.Б. Орлов, А.С. Співаковська, А.Я. Варга), але незначна кількість робіт по впливу стилю сімейного виховання на ступінь невротизації особистості інженерів. Те, що особистість інженера в дитячі роки здобуває в сім’ї, він зберігає протягом усього наступного життя.

Варто зазначити, що на виникнення неврозу, впливають проблеми сімейного плану, так як сім’я є тим місцем де людина проводить переважну частину свого життя. Тому проблеми сім’ї можуть посилювати процеси невротизації на особистість людини.

Важливе значення у виникненні неврозів мають як різні психічні травми сімейного, інтимного характеру, так і несприятливі умови життя в період дитинства - такі, наприклад, як неповна родина, неправильне виховання, сімейні конфлікти і т.д.

Сам тип сім’ї, характер батьківського відношення багато в чому визначають напрямок подальшого розвитку особистості.